. Опубліковано в Новини

«Монетка мені завжди подобалася,
бо в ній втілилися заповіти мого дідуся-гончаря…»
Юрко Пошивайло

   

Українська глиняна іграшка – неперевершений витвір народного мистецтва. Вона супроводжує гончарську роботу з прадавніх часів. За традицією жоден ярмарок чи базар в Україні не обходився без дзвінкоголосих свистунців – невеликих фігурок тварин і птахів: соловейків-свистунів у вигляді маленького горщечка або глечика, у який наливали воду і, вдуваючи через носик повітря, видобували звуки, схожі до співу солов’я; баринь – глиняних скульптурок у вигляді жінки в капелюсі з кошиком, куркою або дитиною на руках; «монетки» – маленького дитячого посуду, що відтворював усі традиційні форми глиняних виробів (на базарах і ярмарках він коштував від півкопійки до копійки, тобто одну монетку, звідки й походить його назва).
    У кожній родині за гончарним кругом чи ліпленням іграшок працювали від 4-6 до 20 чоловік. Кожен виконував посильну роботу – від приготування глини до виготовлення готової продукції, її випалювання і продажу. Виготовленням свистунців займалися переважно діти віком 10-15 років, хоча робили їх звичайно і самі гончарі та їхні дружини.

. Опубліковано в Новини


Ти робись, робися, горщику!
Дам поснідать дощику
Гарячого борщика
З глиняного горщика,
Щоб періщив добре
На родюче поле
Зеленого жита.
Ти робись, робися, горщику!


Гарні глеки в гончаря не залежуються.
У Хоми макітра,
У Пилипа – глек.
У Семена жонка хитра,
Як чорнявий грек, –
Позича макітру,
Позичає глек.
Ой, хитрюча бабо.
Цур їй, цур їй пек!

. Опубліковано в Новини

  

   Фонд Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному на кінець 2010 року налічує близько 47000 експонатів, придбаних через фондово-закупівельну комісію, зібраних у польових керамологічних і етнографічних експедиціях, подарованих мистцями, вченими й збирачами. Поряд з керамічними творами має колекції виробів традиційного побуту гончарів, які в майбутньому експонуватимуться на відтворених садибах кустарів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Це вироби з дерева, металу, фарфору й фаянсу, писанки, рушники й сорочки, верхній одяг, тканні вироби, ікони, живопис.

. Опубліковано в Новини

Леонід Сморж

Стою засмучений, мовчазний, скам’янілий
біля двох могильних горбочків
з одинаковими залізними хрестами,
що схожі на розкинуті в розпачі руки.
Важко гупає в грудях встривожене серце,
а горло перехопив нервовий спазм.
Шанобливо схиляюсь і за давньою звичкою, коли заходив до діда і баби додому
здоровкаюсь, ледве чутно ворушачи губами:
Гавриле Никифоровичу! Явдохо Данилівно!
Добридень! Минув я цього разу вашу хату,
й на кладовище до вас оце прийшов.

. Опубліковано в Новини

      «…Нас познайомила Олександра Федорівна Селюченко. До Пошивайлів приїхали канадці, і там усі сусіди вареники варили. Так усі зібралися, було гарно й співали. І так ми пішли з нею удвох до Пошивайлів, і вони мене зустріли, наче вони мене все життя знали, і показали всю свою колекцію. От я пам’ятаю, шо начебто був величезний горщик, в якому вони зерно берегли, але я його цього разу не бачила. А може, це мені тільки здавалося. Величезний такий, як макітра, і що він (Гаврило) викрутив, як ще був молодим, а тепер уже сил немає крутити. Здоровенний такий посуд, його рук і ніг. Потім уже, коли я приїздила в Київ, приходила до них на виставку. Явдоха, коли мене бачила, то накидала мені тих «монеток» і всяких іграшок, і грошей ніколи не брала. Ніколи не брали, бо це для них образа. Він суворий, там десь так головою кивнув, і все. Вперше я його побачила в Пироговому. Спускаюсь я так горою, жито з обох боків. Ідем, бачим – люди стоять на подвір’ї, чоловік п’ять. І ти став туди – дивишся, шо робиться. О, гончарний круг! А ти його ніколи в житті не бачив. Дочка стала, і я стала. Дочка отримала горщик, і я захотіла. І коли я отримала цей горщик, і з того в мене пішло до кераміки таке відчуття. Це було до 1974 року. І оце коли б я приїжджала до Пирогово, оце спускаюся горою, чую – свистять, значить Пошивайли приїхали. Оцей свист соловейків – це їхні були.

Новые игры Alawar.

Буклет/booklet

24312436524356436

Музей-садибу відчинено щодня 

з 9-00 до 18-00 год.

(п'ятниця, неділя: з 800 до 1700)

Вартість: 25,00 грн. за одну особу (віком від 18 років)
15,00 грн. за одну особу (віком до 17 років)